Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України - Вікторія Вікторівна Садівнича

– Андрій Шептицький (1865–1944) – митрополит греко-католицької Церкви, який почав використовувати народну мову в спілкуванні з вірянами; під час Другої світової війни засуджував нацистські репресії над єврейським населенням Галичини, закликав вірян усіма силами допомагати євреям, сам переховував утікачів;

– Іван Котляревський (1769–1838) – автор поеми «Енеїда» – першого твору нової української літератури, написаного живою українською мовою; один із засновників нової української драматургії;

– Володимир Івасюк (1949–1979) – відомий співак і композитор, автор пісні «Червона рута»;

– Соломія Крушельницька (1872–1952) – видатна українська оперна співачка, тріумфальні виступи якої збирали повні зали театрів Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі;

– Олег Антонов (1906–1984) – радянський авіаконструктор, який створив понад 60 видів літаків і планерів типу АН;

– Богдан Ступка (1941–2012) – актор театру й кіно, народний артист України, народний артист СРСР, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка;

– Петро Могила (1596/97–1647) – київський митрополит, удостоєний титулу екзарха Константинопольського трону; боровся за встановлення в Україні православ’я й був канонізований 1996 р.;

– Софія Ротару (нар. 1947 р.) – знаменита співачка, народна артистка України, Молдавії, СРСР і заслужена артистка УРСР;

– Ніна Матвієнко (нар. 1947 р.) – відома співачка, народна артистка України, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Герой України;

– Марія Заньковецька (1854–1934) – видатна актриса, яка першою в Україні здобула звання народної артистки республіки;

– Катерина Білокур (1900–1961) – майстриня українського народного декоративного живопису;

– Антон Макаренко (1888–1939) – відомий діяч радянської та світової культури й педагогіки;

– Остап Вишня (1889–1956) – український письменник-гуморист.

Україна багата на імена талановитих ентузіастів – українців та українок, які жили не для себе, а для людства і творили чудові речі, маючи неймовірне натхнення й бажання звеличити рідну землю, державу, свій народ.

Рослинний світ нашої країни дуже різноманітний. З 300–350 тисяч видів вищих рослин планети в Україні зростає 25 тисяч. Це кілька десятків видів дерев (80), кілька сотень видів чагарників (280), до тисячі видів однолітніх трав. Понад 4 тис. видів вищих рослин в Україні є дикорослими.

Понад 600 видів вищих рослин України є ендемічними, тобто такими, що трапляються тільки на цій території. Вони, а також рідкісні та зникаючі види рослин (загалом понад 1000 видів) мають особливе значення. Такими рослинами багаті Кримські гори й Карпати, тут зосереджена майже половина всіх ендемічних і близько 30 % усіх рідкісних та зникаючих видів.

Ще 15–12 тисяч років тому під час останнього зледеніння в Європі майже вся територія України була вкрита трав’яною рослинністю. На півночі утворилася холодна тундра, а на півдні – не набагато тепліший степ. Ліси й теплолюбні рослини можна було знайти лише в затишних долинах на півдні і в Кримських горах. Після закінчення льодовикової епохи сформувалася сучасна рослинність. Теплі вологі періоди сприяли поширенню листяних лісів з бука, дуба, каштана, граба, клена, а в епохи похолодання з’являлися сосново-березові ліси. У південній частині України сотні тисяч років панувала степова рослинність. Сучасних рис рослинний покрив нашої країни почав набувати близько 10 тис. років тому – з другої половини мезозойської ери, після виникнення покритонасінних.

Нині в рослинному покриві нашої країни є види рослин, які залишилися від давніх геологічних епох і збереглися без змін, їх називають реліктами. В Україні реліктовими є тис ягідний, рододендрон жовтий, меч-трава болотна, ломикамінь болотний тощо.

Природна рослинність збереглася лише на 25 % території України – у лісах, на луках, болотах, схилах балок і ярів, на заповідних територіях. Людське господарювання призвело до істотних змін рослинності. Так, площа лісів скоротилася в 5 разів і зараз складає трохи більше 14 %. Найбільшого впливу зазнала рослинність лісостепової й степової зон України, де землі активно відводились під сільськогосподарські угіддя.

Зараз у межах України росте понад 400 видів культурних рослин, а також декоративних, завезених з інших країн (тополя пірамідальна, біла акація, дуб канадський, бузок садовий тощо).

Рослинний покрив є найбільш уразливим природним компонентом, тому що залежить від складу гірських порід, рельєфу, клімату, ґрунтів. Якщо змінюється хоч один компонент – змінюються і види рослин.

Рослини, що ростуть на певній території, пристосувавшись до однакових природних умов (клімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунтів тощо), утворюють рослинні угруповання. У них гармонійно співіснують дерева, кущі, трав’яні рослини, мохи, лишайники, гриби. Найпоширенішими в Україні є лісові, степові, лучні та болотні рослинні угруповання. У різних частинах країни їх видовий склад неоднаковий, тому що різні зволоження, освітлення, тепловий режим, ґрунти. На українських рівнинах рослини поширюються здебільшого зонально, залежно від географічної широти, а в горах – за висотними поясами.

Перші квіткові рослини на території сучасної України з’явились у крейдовий період – 130–140 млн років тому.